Karanlık

ГОГОЛЬ НИКОЛАЙ ВАСИЛЬЕВИЧ

Студия уБогая
görünümler 59 709
99% 1 200 1

katma

 

2 Eki 2014

Paylaş:

Paylaş:

Herunterladen:

Yük bağlantısı.....

Ekle:

Çalma listem
Daha sonra izle
YORUMLAR 67
viktor naumenko
viktor naumenko 2 yıl önce
БлагоДарю Как здорово что есть такой замечательный человек который доносит до нас такие прекрасные произведения
Татьяна Кузнецова
,Блестящая лекция. Поклон Александру Николаевичу!!!
marine_yal
marine_yal 2 yıl önce
Очень интересно! Спасибо огромное, смотрю все ваши лекции ☺️ Обожаю русскую литературу!
Mrs. Vinegar
Mrs. Vinegar 6 yıl önce
одно удовольствие слушать Ваши лекции. чудо! спасибо)
Дмитрий Михайлович
великолепный лектор, слушать очень интересно
Елена Цатрян
Огромное вам спасибо низкий поклон за ваши лекции
Gi S
Gi S 2 yıl önce
Прекрасно, большое спасибо за вашу беседу!
Айман Казыгулова
Превосходный анализ!
Елена Алексеева
Спасибо, Александр Николаевич!🙏💕 Гоголь с каждым годом всё глубже проникал в Евангелие, поэтому и понять его можно только с этой точки зрения. Все социологические, психиатрические и атеистические попытки анализа "Шинели" не дают полной картины.
Светлана Жукова
Огромная благодарность за возможность услышать такие интересные лекции ❤️
Martin Vogel
Martin Vogel 5 yıl önce
Читает Ужанков, блестящий спец, читал курс у меня в ГАСК.
31.47.73
31.47.73 2 yıl önce
спасибо огромное, безумно интересно
P.K
P.K 3 yıl önce
Спасибо, очень интересно!
Alexandr Petrov
Alexandr Petrov 2 yıl önce
Великолепно! Гоголь - Шинель.
тамара одинцова
СПАСИБО ДАЙ ВАМ БОГ ЗДОРОВЬЯ
Ирина Лукашова
Это больше,чем лекция, спасибо вам большое.
Люда Лобанова
Прекрасная филологическая лекция.спасибо большое!
personage
personage 3 yıl önce
Мне кажется, что для Гоголя Акакий Акакиевич - это такой чистый беззащитный большой ребенок,а шинель для него, как любимая долгожданная игрушка, и когда ее отнимают, это для Башмачкина ужасная трагедия, которую он перенести не в состоянии.
Ирина Игнатовская
Может быть Акакий Акакиевич и бездуховный, но он не способен обидеть, унизить, посмеяться, как это делают другие. Кроткая душа.
Злата спорт и творчество
Очень интересно! Слушаю и понимаю "Шинель"
Наталия Серегина
занимательно!
Andrey Danilov
Andrey Danilov Yıl önce
Спорный вопрос, титулярный советник соответствует капитану, а капитан командует (командовал) ротой, а не батальоном.
Volund the_Smith
Volund the_Smith 4 yıl önce
Надо отметить , что чин титулярного советника (9 чин в табели о рангах) давал право на личное дворянство.
Andrey Danilov
Andrey Danilov Yıl önce
Он так и говорит, а следующий - коллежский асессор - потомственное.
Слава Себровский
Ужанков лучший!
Eugene Kuzmin
Eugene Kuzmin Yıl önce
Вечная идея будущей шинели - это, конечно, ирония по отношению к платонизму.
Сергей Дурнев
Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох.
Рыбинск Пролетарский
@Виктория Скорнякова нет, не так. Акакий Акакиевич тоже получил сою крупицу счастья. Этому человеку не дали образования, не дали возможности развить свой ум, приобщиться к вершинам человеческой мысли, жить великими общественными интересами. Его жизнь пришибла с самого начала - нуждой, зависимостью, необходимостью заискивать и унижаться. Но даже такой человек имеет живую душу, и душа требует радости, счастья, мечты. И все это он получил в виде шинели - правда, ненадолго.
Виктория Скорнякова
Ну греет ,приподняла над обыденностью дальше что- пропасть. О чем и было сказано
Рыбинск Пролетарский
Это не ирония по отношению к платонизму - а это о том, что даже такой забитый и униженный человек, как Акакий, может иметь мечту, которая его греет и приподнимает над обыденностью.
Віктор Ловінський
В кинофильме "Покровские ворота" герой спрашивает тётю: "Что показывают?" Ответ: "Наши пытаются играть французов". Это тоже самое:)
Ирина Синицына
Но портной вряд ли шил за месяц только 2 шинели? Думаю он имел больше денег в месяц, чем 24 р, у него кроме шинели были ещё заказы, брюки и ремонт одежды и т д)))
Алла Астапова
Это была ручная работа. Иголочкой много сшить нельзя.
Galina Khotinskaya
Galina Khotinskaya 4 aylar önce
Виртуозный анализ!
Flamingo Pink
Flamingo Pink Yıl önce
Хочется слушать с удовольствием Но это невозможно из-за изобилия рекламы .
ДНЕВНИК САУНДПРОДЮСЕРА
Прокрутите до конца видео и нажмите на повтор. Видео начнется без рекламы.
Геннадий Валеричъ
Малоросс,толерантно говоря.Ай да ,Гоголь ,ай да,молодца!
Ольга Петряева
Не подскажете, кого лектор называет самым мистическим писателем? Три раза пыталась разобрать - и никак.
Ольга Петряева
@Нандини Спасибо.
Нандини
Нандини Yıl önce
Лермонтова. Предыдущая лекция об этом.
Юкрасс
Юкрасс 5 aylar önce
.... уже он познакомился с отцом (дальше не разборчиво) Константиновским, кото-о-рый ему ск-а-за-л... это был уже другой Гоголь. Да вот и плохо, что, когда Гоголю трудно работалось над вторым томом мёртвых душ, он начал слушать этого мохнарылика в рясе. Что они говорят, это хорошо известно, и если бы все их слушали, до сих пор бы жили в землянках и топили по чёрному. За всю историю Руси, до 18-го века,- ни одного учёного, ни одного врача, два иконописца было, все жили для той жизни, в этой ни чего не надо... Вот когда Гоголь не слушал мохнарыликов, он и принёс миру свои великие произведения. Вмешались в судьбу гения... Кто ты - Константиновский, и миллионы, таких, как ты? Прах, исчезнувший бесследно. Только благодаря Гоголю, фамилия эта в истории осталась. Человеку помощь нужна была, а они довели его до смерти.
tipsy trips
tipsy trips 4 yıl önce
1:20:00
Toby Richards
Toby Richards Yıl önce
1:01:10
Alexandra Foj
Alexandra Foj 4 yıl önce
Почему-то смущает Евангельское подведение итогов в конце. Лектор очень интересно говорил, но думаю если я напишу так в сочинении учитель не оценит)
Нандини
Нандини Yıl önce
В школе понимают и анализируют поверхностно. На филфаке уже совсем другой уровень понимания. У нас был спецкурс по Гоголю, примерно так всё и преподавали, как говорит уважаемый лектор.
Евгения Обухова
@Belka мне тоже интересно теперь
Belka
Belka 2 yıl önce
Ну что, вы написали сочинение? 😁
Alexandra Foj
Alexandra Foj 4 yıl önce
Хотя может в контексте Гоголя, можно сравнить его с Босхом в этом плане
Слава Себровский
Гоголь нам напророчил эту шинель... Всё только с этой мыслью и живут, думают о ней, как о промысле Божим....
Martovskaya Asya
Martovskaya Asya 2 aylar önce
С выдающимся лицом, а точнее носом А0АХАХПХПХ 22:37
sqzxxd
sqzxxd 2 yıl önce
37:20
Maxim Kulbanskiy
Maxim Kulbanskiy 7 yıl önce
При всем уважении, есть оговорочка. Обращение в зависимости от чина следующая: Ваше благородие, Ваше высокоблагородие, Ваше высокородие, Ваше превосходительство, Ваше высокопревосходительство. Ваше сиятельство - это обращение не по чину, а по знатности - к графу или князю.
Сергей Дурнев
Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох.
Ольга Семёнова
Врёшь ты всё.Тебе то откуда знать.Или из прошлого к нам пожаловал....
Остап Вульф
Человек отличается от животного не тем, что он словесен . В США недавно умерла обезьяна, которая изъяснялась на клавиатуре ( ее так обучили). Человек от животного отличается только одним. У человека душа бессмертна....
Елена Алексеева
Если исходить из того, что "Вначале было слово", то бессмертная душа вписывается в эту концепцию мироздания.
Надежда Иванова
да и у животных тоже бессмертна, скорее всего
Сергей Дурнев
Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох.
Ada Nezdiikovskaia
"....состояние эффекта..." Странно для такой лекции. А не "аффекта" ли?
Jimmy Baevsky
Jimmy Baevsky Yıl önce
Болезненное мудрствование. От Гоголя ничего не оставил. Описывается жизнь бедного, незаметного человека. Какие тут загадки? Все понятно без разгадывания мнимых "загадок". Переплюнул даже школьный советский учебник Флоринского, славный занудством и пренебрежением к художественности слова!
Сергей Дурнев
Миколу Гоголя вбили. У цьому немає жодних сумнівів. Як саме? Отруїли. Хто? Граф А. Толстой та отець Матвєй (Константіновскій). За що? За неоціненний „внесок” українського автора в російську культуру та ідеологію. За те, що „вийшли з шинелі” та пішли не туди. За те, що після Гоголя Росія не змогла більше бути імперією і звелася нанівець. Не поспішайте махати рукою, а краще почитайте книжку донецького дослідника Віталія Купрієнка „Гоголь. Загадочная смерть в Москве”. Зізнаюся - відкрив я її з великим скепсисом, адже маю щодо Гоголя та його причетності до української культури цілком певну думку. Однак запал автора, його сміливість у руйнуванні стереотипів, факти та свідчення, якими він оперує, швидко зруйнували скепсис та навіть посіяли в душі зерна сумнівів. І справді, чому існує протокол з описом речей, що знайшли у кімнаті Гоголя після його смерті, але не існує такого самого переліку рукописів та книжок? Куди їх подів „гостинний” господар граф А. Толстой? І чи не згинув разом із ними другий том „Мертвих душ” - адже автором версії про спалення є той самий Толстой, а єдиним „свідком” - його слуга. Куди зникла праця Миколи Васильовича про історію України, про наявність якої свідчили сучасники. Як могло статися, що Гоголь та Шевченко ходили одними вулицями Санкт-Петербурга, але так і не зустрілися? Мали спільних знайомих, обидва дружили зі Щепкіним, проте не були знайомі? Звідки серед малюнків Шевченка при цьому взялися портрети матері та рідних Гоголя? Чому „співець імперії”, що на догоду царю переписав „Тараса Бульбу”, у закордонних подорожах підписувався як „Українець”? Чому Белінський твердив, що Гоголь не є російським письменником? Як сталося, що автор гімну імперської ідеології, яким і досі вважають „Тараса Бульбу”, привів Тургенєва до заслання, а Достоєвського - на каторгу? Чому Розанов, зірка російської філософії, все життя боровся з Гоголем і врешті вигукнув: „Ти переміг, жахливий хохол!”? Хоч книжка Купрієнка - не наукова праця, можливо, їй не завадила би бібліографія та система посилань на першоджерела, бо без цього думка автора іноді виглядає слабко обґрунтованою. Заважає і неуважна вичитка коректора. Проте сухий науковий стиль, якого старанно уникає автор, зробив би працю незрозумілою та нецікавою широкому читацькому загалу. Можливо, науковці поставляться до книжки дещо зверхньо - вони взагалі не люблять, коли „прості смертні” зазіхають на їхню територію. Проте я охоче пробачив авторові легкий наїв та часткові перебільшення - адже це наслідок азарту, а лише азарт може захопити читача і повести його за обрії сухих фактів. Тим більше що факти, які нам відомі про життя та загадкову смерть Миколи Гоголя, самі по собі могли би стати темою для детективу у стилі Умберто Еко. Таємничої історії з отруєнням, забороненими книжками, містикою та сміливими версіями. Нумо, українські письменники! Перед вами - справжній скарб. Олекса Вертипорох.
Виктория Скорнякова
Зачем Гоголю описывать жизнь незаметного человека.Во всём есть свои смыслы и загадки.Это Гоголь.
Svetlana Vagina
Svetlana Vagina 11 aylar önce
Так портной не одному же Акакию Акакиевичу шил, были же и другие клиенты
Jimmy Baevsky
Jimmy Baevsky Yıl önce
Комментарии: собрание ничего не понимающих людей. Благодарят за эту жвачку. За это надругательство над Гоголем!
Jimmy Baevsky
Jimmy Baevsky Yıl önce
Действительно Убогая. Лекции Ужимкова
Jimmy Baevsky
Jimmy Baevsky Yıl önce
Проще говоря - бред. Постыдился бы нести эту хрень. Какое Евангелие? Бедный кроткий, честный человек, Царствие Божье его! Назагадывал загадок и не на одну не ответил. Болтолог! Это ТВОЕ толкование, ты скромно умолчал об этом - бредоносец! Ты напоминаешь мне Быкова, такой же болтолог и завиралец.
Sonraki
"The Mouse Hypothetical" in NOITA
22:42
Анна Каренина
1:32:33
görünümler 71 000
"The Mouse Hypothetical" in NOITA
22:42